Марелі
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Росло на узліссі невеличке деревце, маленьке, Ніхто його й не помічав.

Одного разу йшов дідусь з внучкою за грибами.

— Щось мені це деревце сподобалось. Знаєш що? Сходи додому, візьми заступ, — сказав дідусь.

— А нащо?

— Та викопаю я це деревце, посаджу дома.

Так і зробили.

Пройшли роки. Внучка все росла. Дідусь постарів. А деревинка перетворилась в розлоге красиве дерево з ароматними плодами. Радіє дідусь:

— Бач, внучко, яка красуня. Піди назбирай мені марелів, та побільше.