Марелі
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)
Росло на узліссі невеличке деревце, маленьке, Ніхто його й не помічав.
Одного разу йшов дідусь з внучкою за грибами.
— Щось мені це деревце сподобалось. Знаєш що? Сходи додому, візьми заступ, — сказав дідусь.
— А нащо?
— Та викопаю я це деревце, посаджу дома.
Так і зробили.
Пройшли роки. Внучка все росла. Дідусь постарів. А деревинка перетворилась в розлоге красиве дерево з ароматними плодами. Радіє дідусь:
— Бач, внучко, яка красуня. Піди назбирай мені марелів, та побільше.