На сивому сидить і коня шукає
Народне оповідання Чернігівщини

Пастухи пасли в лузі коней. Ввечері почали збирати їх на стойбище. Наче всіх коней позбирали, порахували. Коло вогню посідали й пастухи, аж бачать, одного немає.

Скоро й він навідався. Стоїть, переживає, щось сказать хоче. А тоді й розказав, що одного коня не вистачає. Давай же його розпитувати, якого коня загубили. Він описав: сивий такий, наче в яблуках. Обшукав усі рівчаки — ніде немає.

Аж тут пастухи начали сміятися, бо той, що загубив каня, на ньому приїхав.

Й тепер часто кажуть: на сивому коні сидить і його шукає.