☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські оповідання

Нехрещене дитя
Демонологічна розповідь Подніпров’я (Наддніпрянщини)

3 маминим батьком трапилася незвичайна пригода, після якої я переконалася, що новонароджених дітей необхідно хрестити.

Їхав він підводою у повіт за справами. Навколо не було ні душі. Місце було глухе. Раптом він остовпів від здивування і було таки від чого. Посеред дороги сиділо немовля. Дідусь, звичайно, зупинився і підійшов до нього. Немовля мовчало, але дуже уважно обдивлялося його, ніби щось шукало.

Раптом воно схопило дідусевий срібний хрестик, який висів на шиї і розчинилося в повітрі. Дідусь ледь не помер від страху, думав, що здалося. Але ж хрестика не було на своєму місці. Заїхавши в найближче село, він розповів свою пригоду старим людям. А вони йому пояснили, що це була душа померлого нехрещеного немовляти, яка шукала спокою, і нарешті їй це вдалося.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

28. Нехрещене дитя. Записала Гусєва Тетяна від Коваленко Любові Семенівни (1930) в с. Тихий Став Широківського району 2009 року.