Шукаю роботу
HTML CSS JavaScript розробник
Українські оповідання

Нічна пригода
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Вечір. Яскраве сонечко вже ховається за хмарами. З калини лунає ніжний спів солов’я. Навіть Марійка вийшла з хати у садок. Вона любить слухати солов’їну пісеньку. У садку провіває ніжний вітерець. Дівчинка сидить на пеньочку і вслухається у спів. Несподівано соловей зникає поміж дерев. Тиша. Марійка ще сидить у садку. Вже темрява охоплює садок. А у траві щось зашелестіло. Воно порушило тишу, у яку поринула Марійка. Дівчинка зрозуміла, що вона не сама, тому швидко встала і побігла до матері. Мама готувала вечерю, прибирала.

— Мамо, мамо, у садку хтось є. Він страшний.

Мати була здивована. Вона із зацікавленням спитала:

— Хто це? Чому він прийшов? Що йому потрібно?

— Я не знаю, — сказала дівчинка.

Вони з матір’ю пішли у садок. Знову тиша. Вони не помітили нікого, але все-таки не пішли до хати. Через хвилин п’ять знову хтось поворухнувся. Трава зашелестіла. Здавалося, ніби там хтось стоїть. Дівчинка з матір’ю затамували подих. Ці звуки ставали ще голоснішими й голоснішими. Мама думала, що це крадій. Дівчинка ж думала, що це людина, яка хоче їх налякати. Вони мерщій побігли до хати.

У хаті сидів тато. Він читав газету (любив дізнаватися новини та ділитися ними із своїми сусідами). Мати з донькою вбігли в хату. Вони казали, що хтось ходить у їхньому садку.

Батько був схвильований. Він розгубився і не знав, що сказати. Сім’я вирішила піти і поговорити із злодієм віч-на-віч. Батько взяв з собою рушницю. Коли вони прийшли на місце, де відбувалася ця подія, Марійка показала дерево, від якого були чутні ці звуки. Більше не було чути ніяких дивних звуків. Але все-таки незабаром вони з’явилися, проте не від дерева, а в траві. Коли вони нагнулися, то побачили їжачиху з їжаченятами. Вони були дуже кумедними. Тато, мама та Марійка засміялися. І треба було здійснити такий переполох через цих маленьких звірят.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

3. Нічна пригода. Записано у Верхнячці Христинівського району від Брижань Надії Іванівни (1946) 2008 року.

Нічна пригода
Демонологічна розповідь Полтавщини

Ішов парубок Семен із сусіднього села. Вийшов за село до житнього поля. Жито високе-високе. Раптом він угледів жінку, яка сиділа на стежці між житами і розчісувалася. Семен здогадався, що то відьма, бо чув про неї. Стояв, стояв, міняв жито у руках, підкидав колосочки. Думає: «Так можна і цілу ніч стояти».

Давай обходити кругом поля, а відьма побачила і почала гнатися, кидатися грудками. Добігли до села. Загавкали собаки і відьма злякалася (бо всі відьми бояться собак) та й втекла. Парубок Семен відлежався та й пішов додому.

Мати довго розпитувала, де він був, і Семен їй усе розказав. Після того пізно вночі він нікуди не ходив.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

11. Нічна пригода. Записано в селі Малий Бакай Решетилівського району від Долі Параски Кирилівни (1917) 2008 року.