Парубок і лісна
Демонологічна розповідь Гуцульщини

Був собі парубок з багатого плеча, і хотів він брати дівку з бідного плеча. А тато й мама ніяк йому не позволяли з нею женитися. А в лісі, недалеко того села, робили лісоруби. І він пішов д’тим лісорубам і спитав, чи він би з ними не робив. Бо він хотів ґрошей заробити. Не признавався, що через дівку пішов з села. Ті лісоруби його приймили.

Робив він у лісі і так тужив за тою дівкою, що до него почала приходити лісна. До тої колиби, де він ночував з лісорубами. Вона йому щось підкидала, якісь голубці з листя робила. І так вона ходила, аж поки не взяла його з собою. Як вона його забрала, лісоруби пішли в його село і сказали батькам: — Пропав ваш син.

Його тато запросив людей зробити облаву і шукати його по лісі. І найшли його під вивертею, під тим коренем смерековим. До тої виверти сонінько пригріло, і він там з нею сидів. Як вони його від неї взяли, не знаю, але доста того, що вони його взяли.

Привели вони його додому і питали, чим він жив з нею в лісі. І він сказав, що вона находила якість корінці і тим його годувала.

І він прожив ще дома щось два чи три тижні й помер.