☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські оповідання

Повернення мертвої свекрухи
Демонологічна розповідь Чернігівщини

Довго ми жили з свекрухою. А потім померла моя донечка Віра. Отож жили ми вдвох з свекрухою — і в неї нікого нема, і в мене нікого нема. Та померла моя свекруха і так мені стало погано, боязко від усього.

Дак спала я на печі, бо боялася. А на печі колись моя свекруха лежала, вона любила тепло. Так оце з печі гляну — щось таке ходить по хаті. Я світло включу, а то свекруха ходить. І як робила за життя, так і робить — миє, прибирає, пере.

Ходила вона так сорок днів. А потім люди порадили мені подати до церкви на молитву за упокій душі. Два рази молитву читали і свекруха більше не приходила.

Чи то справді таке ходило, чи мені ввижалося, і дотепер толком не знаю. А було мені страшно, коли закопану людину бачила серед хати живу.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

16. Повернення мертвої свекрухи. Записав Микола Зінчук у Плоскому від Перепечай Мотрі Андріївни (1923) 2008 року.