Прислів’я Поділля

1. Голова, як казан, а розуму ні ложки.

2. Буває, що й теля вовка хапає.

3. Гірко ковтати, та шкода вертати.

4. Видно, що Гапка млинці пекла — аж ворота в тісті.

5. Говорив Мирон рябої кобили сон.

6. Дружні сороки й орла заклюють.

7. Ех, як би піч на коні, а я на ній — добрий козак був би!

8. Є в глеку молоко та голова не влізе.

9. Їй кажи «Овес», а вона каже: «Гречка».

10. Коли не пиріг, то й не пирожнися, коли не тямиш, то й не берися.

11. Як до діла, так і сіла.

12. Ложка дьогтю в бочці меду.

13. Носить голову тільки для шапки.

14. Сякі-такі вареники, а все ж краще галушок.

15. Посеред зими льоду не випросиш у куми.

16. Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очі дере.

17. Скорий поспіх — людям посміх.

18. Порожній млин і без вітру меле.

19. От вам Лука: рукавиці за пазухою, а він їх шука.

20. Федь кислиці поїв, а на Панька оскома напала.

21. Хороша, вродлива, тільки біда, що сварлива.

22. Хвалилась, хвалилась, поки не звалилась.

23. Задер носа — й кочергою не дістанеш.

24. Ще риби не впіймали, а вже юшку варять.

25. Юхим і з води вийде сухим.

26. Як дбаєш так і маєш.

27. Як тривога — то до Бога, як по тривозі — то й по Бозі.

28. Чоловік любить жінку здорову, а брат сестру — багату.

29. Як лихо, то до ковалихи, як по лисі — то й по ковалисі.

30. За одним присядом — вечеря з обядом.

31. Крутиться як білка в колесі.

32. Вип’є й ледащо, як є за що.

33. Аз, буки, веді, до коморі єді, а з комори рачки, бо нема конячки.

34. Від спання не буде коня.

35. Від лежі не буде одежі.

36. Я все їм, тільки не їм вогонь, камінь і залізо. Бо вогонь пече, камінь твердий, а залізо не вкушу.

37. Все можна тільки на небо не можна вилізти.

38. Щоб твої слова та й до Бога дойшли.

39. Воно тобі треба, як козі паспорт.

40. Невмілого руки не болять.