Прислів’я Поділля
1. Голова, як казан, а розуму ні ложки.
2. Буває, що й теля вовка хапає.
3. Гірко ковтати, та шкода вертати.
4. Видно, що Гапка млинці пекла — аж ворота в тісті.
5. Говорив Мирон рябої кобили сон.
6. Дружні сороки й орла заклюють.
7. Ех, як би піч на коні, а я на ній — добрий козак був би!
8. Є в глеку молоко та голова не влізе.
9. Їй кажи «Овес», а вона каже: «Гречка».
10. Коли не пиріг, то й не пирожнися, коли не тямиш, то й не берися.
11. Як до діла, так і сіла.
12. Ложка дьогтю в бочці меду.
13. Носить голову тільки для шапки.
14. Сякі-такі вареники, а все ж краще галушок.
15. Посеред зими льоду не випросиш у куми.
16. Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очі дере.
17. Скорий поспіх — людям посміх.
18. Порожній млин і без вітру меле.
19. От вам Лука: рукавиці за пазухою, а він їх шука.
20. Федь кислиці поїв, а на Панька оскома напала.
21. Хороша, вродлива, тільки біда, що сварлива.
22. Хвалилась, хвалилась, поки не звалилась.
23. Задер носа — й кочергою не дістанеш.
24. Ще риби не впіймали, а вже юшку варять.
25. Юхим і з води вийде сухим.
26. Як дбаєш так і маєш.
27. Як тривога — то до Бога, як по тривозі — то й по Бозі.
28. Чоловік любить жінку здорову, а брат сестру — багату.
29. Як лихо, то до ковалихи, як по лисі — то й по ковалисі.
30. За одним присядом — вечеря з обядом.
31. Крутиться як білка в колесі.
32. Вип’є й ледащо, як є за що.
33. Аз, буки, веді, до коморі єді, а з комори рачки, бо нема конячки.
34. Від спання не буде коня.
35. Від лежі не буде одежі.
36. Я все їм, тільки не їм вогонь, камінь і залізо. Бо вогонь пече, камінь твердий, а залізо не вкушу.
37. Все можна тільки на небо не можна вилізти.
38. Щоб твої слова та й до Бога дойшли.
39. Воно тобі треба, як козі паспорт.
40. Невмілого руки не болять.