Про героя Мамая
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Давним-давно у селі Тарасівці з’явився Мамай, який підбурював тарасівських людей, щоб розбити військовий пароплав, який ішов по своєму завданню.

Ця затія була більше схожа на кумедію, аніж на справжню битву. Мамай виліз на дзвіницю тарасівської церкви, а люди, яких він підбурив, ухопили хто і що: коси, вила, і навіть ціпи і летіли до Дніпра, де стояв під лівим берегом пароплав.

Почався бій із сторони мамаєвого війська. Хтось стрельнув із рушниці, хтось з карабіна, хтось з куцопала, а невідомо хто кинув гранату. Та вона не могла перелетіти через Дніпро, зірвалась у кручі. На пароплаві загули снаряди.

На щастя, там були розумні люди і снаряди рвались перед селом або за ним. “Герой” битви Мамай ухватив коника у бідного Нечипора, вискочив на нього. Та його ноги ледь не доставали до землі, тільки смуга лягла, а за ним і його військо.

Так закінчилась лихо-битва «героя» Мамая.