Українські оповідання

Про душу
Демонологічна розповідь Полтавщини

Коли людина помирає, то її душа знаходиться ще десять днів там, де жив до смерті небіжчик. Потім мандрує до пекла і раю. Тому напередодні (а саме на дев’ятий день ) відбувають по ній поминки. Ще тридцять днів (до наступних сорокаденних поминок) душа проходить митарства раю і пекла. Там оцінюються вчинки людини. Чого більше зробила за життя — добра чи зла?

Якщо вела праведний спосіб, то потрапить до раю навічно. Якщо ж виявиться, що постійно грішила, терпітиме муки пекла. Бо життя на землі — це усього лише миттєвість, де людина проходить своєрідне випробування перед вічністю. У миру вона просто гість. Тому постійно за життя мусить дбати про вічне спасіння душі.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

21. Про душу. Записано у Вишняках Хорольського району від Васеніної Віри Миколаївни (1938) 2008 року.