Українські оповідання

Про опиря
Демонологічна розповідь Покуття

Вмер один чоловік. Той чоловік був опирем. У дванадцятій годині ночі він приходив до свої жінки. І вона не могла його ся збути. Ходила ночувати по сусідах, бо в свої хаті боялася. Радилася вона в чужих людей, що має з цим робити. Люде порадили її:

— Зберися у вінок, поклади на стіл деревце і сідай за деревце зібрана. Так, ніби ти віддаєшся. І перед собою щоби поклала новий горнець.

Поставила вона деревце, вбралася за молоду, сіла за стіл, поклала коло себе горнець і чекає. Приходить дванадцята година ночі. А він приходить і каже:

— Я ще не видів, аби віддавалася така стара у вінку молодої. А вона йому каже:

— Я ще не виділа, аби умерлий ходив до живої.

І як вона йому це сказала, він зразу пішов у двері. А вона за ним горшком кинула. І збулася його.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Підвисоке, Снятинського району, Івано-Франківської області 11 квітня 1987 року Від Н.А.Навчука (1903)