Українські оповідання

Про цукровий завод
Народне оповідання Поділля

Заливанщинським був цукровий завод, що знаходився на Первомайську, бо землі тоді належали Заливанщині аж до Степу і Тучі. Спочатку побудували цегельний завод і на ньому випікали цеглу. Так те місце до цих пір і називається Цегельня, хоч заводу уже давно немає. Потім побудували цукровий завод в 1892 році. А що не було ні газу, ні вугілля, то в хід пішли дерева. Так цей завод «з’їв» навколишні ліси. І не тільки цей, а й Корделівський, Бродецький.

А велику допомогу в розвалі заводу внесла Жовтнева революція і група робітників, які працювали на заводі. Вони вивезли на тачці за ворота заводу директора і сказали, що він тут уже не хазяїн. А це була велика образа для нього. Він вирішив помститись робітникам. їде В Москву, де у нього були великі зв’язки, пише наклеп про те, що заводу катастрофічно не вистачає води, ресурсів, дров. І завод закрили. А він давав роботу дуже багатьом жителям села. А від лісів залишились одні назви: Дубина, Ліщина. В Дубині ще після війни росло близько 40 дубів. Всі вони пішли на будівництво мостів.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

10. Про цукровий завод. Записано в с. Заливанщина Калинівського району від Галацюк Ніни Гаврилівни (1938) 2009 року.