☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські оповідання

Розрив-трава
Демонологічна розповідь Подніпров’я (Наддніпрянщини)

У селі нашому завжди говорили: «Розрив-трава — шибко незвичайна рослина». Ми вірили, що вона є, хоч її ніхто ніколи не бачив. Та говорять люди, що знайти все ж можна. Треба лиш підгледіти, де черепаха кладе свої яйця.

Коли вона піде, то конче потрібно огородити їх кілочками так, щоби вона до них не дісталася потім. Коли черепаха прийде насиджувати яйця і вгледить, що до них не доступитися, то піде на деякий час і тоді принесе листок розрив-трави. Тільки-тільки вона доторкнеться ним до кілочків, то вони зразу ж розлетяться у різні боки.

Тоді потрібно пильно слідкувати, куди впаде той листочок, підхопити його і швидко, не оглядаючись, йти додому. Хто добуде той оберіг, той вже нікого і нічого не боїться. У його руках тоді відчиняться самі хитрі замки, валяться окови, смиренно лежать самі страшні тварини.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

15. Розрив-трава. Записав Малий Андрій від Малишко Клавдії Іванівни (1929) в м. Марганець Дніпропетровської області 2009 року.