☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські оповідання

Хаюсин
Демонологічна розповідь Гуцульщини

Сиділо нас купа людей у жида Нути. А слуга ніс їсти на під чортови Хаюсинови. І хтось кинув у ту їду трошки соли. А я тогди беру питаю: — Нуто, що то є? А він каже:

— У нас є Хаюсин.

— Нуто, який це Хаюсин? А він каже:

— Чорт.

І тут упала на підлогу лямпа. І нічого ся не збило: ні нафта не висипалася, ні лямпа не збилася, ні циліндр. Нута питає слугу:

— Що ти там зробив? Ти зачепив Хаюсина?

— Ні, я нічого не робив.

— То хтось усипав йому соли, — сказав Нута.

В одній кімнаті у них світилося як ніч, так днина. Бо як не світиться там, то Хаюсин не дає спати, розкидається, чим видить.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

, Косівського району, Івано-Франківської області 22 травня 1983 року Від Біланюк Параски Петрівни (1910 року народження)