Чугайстер
Демонологічна розповідь Гуцульщини

Я спав на полонині коло худоби. Спало нас в колибі два. І той другий уночі кричить ґвавту і пускається тікати з колиби. Я його ловлю, тримаю і ніде не пускаю. А він кричав: «Чугайстер! Чугайстер!» Я його тримав, доки він не заснув. Рано ми пробудилися оба разом. Мені нема нічого, а він устав, хреститься, роззирається на всі сторони.

— Йой, Господи Боже! Богу дякувати, що є вся худоба.

— А що, — кажу, — Василю, з тобою?

— Та, — каже, — сночі прийшов чугайстер та й здоймив догори колибу. Та й вітер колибу забрав, та й забрав усю худобу.

Так ’му ся снило і такий страх був.