Українські оповідання

Як Махтеєнко до ковбика
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жив на Заярі колись дід мастей. Його вже і пам’яті немає, а все поріддя — Махтеєнки. Того, що про нього приказка складена, уже теж немає.

Любив дуже чоловік ковбики. Який де бенкет — сходилися сусіди, рідні… Це зараз глянеш на стіл — очі розбігаються: стільки страви наставлено. А раніше — капуста, картопля, огірки, щось молочне та кисіль — „виганяйло“.

От сідають за стіл, то Махтеєнко спішить поперед усіх умоститься, ближче до миски із ковбиком. За примітили це й почали казать як тільки хто пхається, щоб швидше за других щось ухопити: „Спішить, як Махтеєнко до ковбика“.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

74. Як Махтеєнко до ковбика. Записано в смт. Демки Драбівського району від Мамич Ганни Петрівни (1935) 2009 року.