Як баба вовка впіймала
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Колись давно, десь в 20-30 роках ХХ століття жило в Демках подружжя Юхименків: дід Кузьма і баба Секлета. Господарювали: мали корови, воли, вівці. Якось осіннього ранку бабуся вийшла із хати і помітила, що в кошарі поміж овець якийсь переполох. Заглянувши, бабуся побачила дуже великого собаку. Відчинила хвіртку і почала гримати на нього. Собака — у хвіртку та й заплутався у бабусиній сорочці та спідниці (тоді дуже довгі полотняні сорочки носили і широчезні спідниці, а бабка упала собаці на спину.

Жили дід із бабаю над берегом болота, злодюга і метнувся в болото, але не добіг, здох.

Баба Секлета перелякана зайшла до хати і розповіла про те дідові. Він пішов до болота подивитися на собаку… Виявилося, що то вовк.