Українські оповідання

Ясновидиця
Народне оповідання Полтавщини

Жила в селі Солониця бабуся, звати її було Христя, і мала вона дар провидиці, і ходили до неї люди за допомогою, щоб вона допомогла дізнатись про долю рідних, які пропали на війні.

От одній жінці вона і каже, що її син живий і прийде додому через два роки після війни. (А ця жінка отримала військовий трикутник — похоронний лист, що її син загинув.) Вона довго не вірила, але надія помирає останньою. Так і сталося, через два роки повернувся син з війни.

Сама баба Христя пережила клінічну смерть, майже місяць лежала мертва. А потім ожила. Покійна прабабуся розповідала моєму батькові, що після цього випадку її стали називати «замирайкою». Так і з явився у неї дар провидиці!

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

6. Ясновидиця. Записано в Михайликах Козельщинського району від Попенка Віктора Васильовича (1960) 2008 року.