Шукаю роботу
HTML CSS JavaScript розробник
Українські оповідання

Про домовиків
Демонологічна розповідь Поділля

Домовики бувають різні. Є тихі, їх майже не чути, а є такі, що весь час гупають. Вони по-різному відносяться до хазяїв. Якщо домовикові до вподоби, то він йому нічого поганого не робить або й допомагає. А якщо хазяїн чимось не сподобався, отоді домовик може так зробити, що той і свою хату покине.

А ще домовик дивиться за худобою. Але не всяка худоба йому підходить, бо може масть не підійти. От я був купив чорну корову, то домовик по ночах її дуже мучив, вона, бідна, рано була мокра. Тоді мені прийшлося її продати, бо, видно, домовик не любив чорної масті.

Домовики не тільки в хатах бувають, а і в різних установах. От у нашій школі є домовик. Коли всі розійдуться, то його чути, як він по горі, по даху лізе, двері в класи відкриває. Один сторож був спеціально на ручку дверей повішав відро. Чує — відро полетіло із гуркотом. Прибіг, а воно висить на місці. Але це добрий домовик і шкоди ніколи нікому не робить.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

8. Про домовиків. Записано в Попівцях Барського району від Попівського Бориса Олександровича (1941) 2009 року.