Шукаю роботу у Луцьку чи дистанційну як веброзробник HTML CSS JavaScript
Українські оповідання

Таємниця бабусиного сну
Демонологічна розповідь Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Якось моїй бабусі кілька днів підряд було дуже погано. Голова боліла, сил не було, вона аж злягла. В один із таких днів їй приснився сон, вона мені його розповіла, і цей сон для мене став якоюсь загадкою, на яку важко знайти відповідь. Як так буває з людьми?

Моїй бабусі приснилися її померлі батько та мати. І нібито мати каже бабусі:

— Чому ти, доню, так довго не приходила до нас? Чому не провідуєш?’

А потім нібито матір бабусина бере її за руку і веде до кладовища, а там біля кладовища стоїть пуста хата. (Хата й справді там є, не тільки в сні, а насправжки. У ній жив чоловік, що помер п’ять місяців тому). От нібито прабабуся заводить мою бабусю в хату і каже:

— Ми тут живем, нам тут дуже добре, приходь до нас.

У цей час понад вікном майнула чиясь тінь. Хтось нібито став ламатись у двері, прориватись у хату. Прабабуся як крикне:

— Не пускай!

Удвох з бабусею вони стали тримати двері. А той хтось, та тінь просунула в щілину руку і все хотіла схватити бабусю. Прабабуся й бабуся все дужче давили на двері. Цей хтось закричав від болю, рука щезла, а понад вікном знову майнула чиясь тінь. Сниться бабусі, що вона біжить до вікна, хоче роздивитися того, хто приходив. Бачить, чоловік віддаляється. Придивилась вона і впізнала в ньому того чоловіка, що жив у цій хаті і що помер п’ять місяців тому.

Прокинулась бабуся вся під владою того сну і відчуває, як їй стає легше, як сили до неї повертаються. Після цієї ночі їй стало краще, здоров’я наладилось.

Пояснюючи свій сон, бабуся казала, що, мабуть, вона могла тоді померти, а мати з того світу допомогла їй вижити.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

10. Таємниця бабусиного сну. Записав Жовмер Олександр від Жовмер Ганни Степанівни в с. Преображенське Межівського району 2009 року.